Аудит

Податки

Консалтинг

Корпоративнi фiнанси

украинский русский polish english


Предоставление уверенности в бизнесе       Надання впевненості у бізнесі        Granting of reliance of business                                



Українська
Асоціація
Сертифікованих
Бухгалтерів та
Аудиторів




Торгово-промислова

палата України

Аудит :
финансовый аудит
международный аудит
бухгалтерский аудит
аудит расходов


01.10.2007

Облік операцій купівлі-продажу валюти

Матеріал надано редакцією газети «ГоловБух», передплатні індекси – 23642 (укр.), 23641 (рос.)
(ТОВ «Видавництво «ГоловБух», тел. (044) 390-55-25)

                                     Облік операцій купівлі-продажу валюти

 Підстави для купівлі валюти

Торгівля іноземною валютою здійснюється Національним банком і суб'єктами ринку – уповноваженими банками, уповноваженими фінансовими установами. При чому останні мають право здійснювати купівлю-продаж іноземної валюти виключно на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ). Порядок і умови торгівлі іноземною валютою визначені в Правилах торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 2811 (далі – Правила № 281).

(1 Див. поточний номер газети «ГоловБух», стор. 60.) 


Відповідно до пункту 10 Правил № 281 до поточних торгових операцій в іноземній валюті належать:

– розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, встановлені законодавством України для здійснення таких розрахунків;

– розрахунки на території України між резидентами – суб'єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку.

Перелік поточних неторговельних операцій в іноземній валюті визначено в пункті 11 цих Правил. Зокрема, до таких операцій належать:

– перекази заробітної плати, стипендій, пенсій, аліментів, державної допомоги, матеріальної допомоги, виплат і компенсацій, у т. ч. відшкодування шкоди, заподіяної працівникам в результаті каліцтва, професійного захворювання тощо;

– виплати готівкової іноземної валюти за платіжними картками;

– купівля за рахунок коштів, розміщених на поточному рахунку, чеків, виражених в іноземній валюті;– оплата витрат фізосіб на придбання літератури та передплатних видань, що видаються за кордоном;

– оплата витрат, пов'язаних з відрядженням за кордон;

– оплата праці нерезидентів, які працюють в Україні згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами), тощо.

Для купівлі або обміну іноземної валюти з метою розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями юридичні особи та фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності (клієнти – резиденти банку) зобов'язані подати такі документи (п. 1 гл. 1 розд. ІІ Правил № 281):

– заяву про купівлю іноземної валюти;

– договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог законодавства України;

– вантажну митну декларацію (ВМД) на товари, ввезені на територію України (крім ВМД на тимчасово ввезені вантажі під зобов'язання про їх зворотне вивезення);

– акт приймання-передачі або інший документ, що підтверджує факт надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності;

– документи, передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків, якщо такі форми розрахунків обумовлені в договорі;

– акт або погодження, видані Національним банком при переказі коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за окремими операціями.

При імпорті товарів без ввезення їх із-за кордону на територію України клієнти-резиденти мають право купити або обміняти іноземну валюту на підставі заяви про купівлю валюти, договору з нерезидентом, а також договору, що передбачає продаж цих товарів нерезиденту за межами України та зарахування виручки від їх продажу на рахунки резидента в уповноважених банках.

Купівля валюти за гривні

У бухгалтерському обліку підприємства первісна вартість іноземної валюти, придбаної для розрахунків за товари (роботи, послуги), визначається із застосуванням валютного курсу, встановленого НБУ на дату здійснення операції, тобто на момент визнання валюти активом (п. 5 ПБО 21 «Вплив змін валютних курсів»). При цьому статті балансу, що містять інформацію про кошти, а також про активи та зобов'язання (дебіторську та кредиторську заборгованість), які будуть отримані або сплачені у фіксованій сумі коштів або їх еквівалентів, визнаються монетарними статтями.

Таким чином, первісна вартість іноземної валюти відображається в бухгалтерському обліку за валютним курсом НБУ на дату здійснення купівлі незалежно від суми коштів, сплачених за неї. Наприклад, при купівлі валюти на МВРУ курс її купівлі може не відповідати валютному курсу НБУ. Як правило, він вищий за останній. Різниці, що виникають в результаті купівлі іноземної валюти за курсом МВРУ, що відрізняються від валютного курсу НБУ, рекомендується відображати у складі інших операційних доходів (витрат) підприємства на субрахунках 949 «Інші витрати від операційної діяльності» або 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Ці субрахунки використовуються тому, що зазначені суми не відповідають визначенню терміна «курсова різниця», наведеного в пункті 4 ПБО 21, які виникають в результаті зміни валютного курсу НБУ.

Слід зазначити, що кошти в іноземній валюті (монетарні статті) повинні бути перераховані на кожну дату балансу з використанням валютного курсу на цю дату. В даному випадку курсові різниці, що виникають, відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) підприємства на субрахунках 945 «Втрати від операційної курсової різниці» або 714 «Дохід від операційної курсової різниці».

Суми коштів в іноземній валюті, отримані підприємством в оплату за надані товари або послуги, включаються до складу доходів в сумі, перерахованій в гривні за валютним курсом НБУ, що діє на дату отримання оплати. У такому ж порядку відображаються суми авансів (попередньої оплати), отриманих в іноземній валюті.

У разі отримання від покупця авансових платежів у валюті частинами дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) визнається в сумі авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності отримання авансових платежів.

При цьому кредиторська заборгованість постачальника товарів (робіт, послуг) перед покупцем за одержаними авансами є немонетарною статтею і надалі не перераховується у зв'язку зі зміною валютних курсів.

У податковому обліку ні валові витрати, ні валові доходи у зв'язку з купівлею іноземної валюти за гривні у платника податків не виникають (пп. 7.3.4 Закону про прибуток). Сума гривень, сплачена платником податків при купівлі такої іноземної валюти, вважається її балансовою вартістю. Комісійні витрати або вартість інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податків, до балансової вартості не включаються. Суми таких витрат належать до валових витрат платника податків (пп. 5.2.1 Закону про прибуток).

Таким чином, у податковому обліку при купівлі іноземної валюти за гривні її балансова вартість не залежить від валютного курсу НБУ на момент здійснення операції і надалі не перераховується. Разом з тим вартість іноземної валюти, що числиться на банківських рахунках платника податків або у нього в касі на останню дату звітного періоду, перераховується із застосуванням валютного курсу НБУ на цю дату.

Необхідно нагадати, що відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР юридичні та фізичні особи при здійсненні операцій купівлі-продажу валют зобов'язані сплатити збір до Пенсійного фонду. Розмір збору в 2007 році становить 1 % від суми операції купівлі-продажу валюти, зазначеної в заявці на купівлю валюти, без урахування комісійної винагороди щодо цих операцій. Збір до Пенсійного фонду не справляється з операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти (п. 17 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V). >>>

Приклад 1 

У серпні 2007 року підприємство купило 5000 дол. США для здійснення розрахунків за товари згідно з договором купівлі-продажу з нерезидентом. 

У бухгалтерському та податковому обліку підприємства операції купівлі валюти рекомендується відобразити таким чином: 

№ з/п 

Зміст операції 

Бухгалтерський облік 

Сума, грн. 

Податковий облік 

Балансова вартість валюти (податкова) 

Д-т 

К-т 

ВД 

ВВ 

Перераховано кошти на МВРУ для придбання 5000 дол. США, в т. ч. суму на комісійну винагороду 

333 

311 

26 000,00 

Перераховано суму коштів для сплати збору до Пенсійного фонду (26000 х 1 %) 

333 

311 

260,00 

Зараховано банком валюту на валютний рахунок (валютний курс НБУ – 5,05 грн./1 дол. США, курс МВРУ – 5,1 грн./1 дол. США  

312 

333 

5000,00 USD
___________
25250,00 UAH 

25500
(5000 х 5,1) 

Відображено суму збору до Пенсійного фонду, фактично сплачено при купівлі валюти (25250 х 1 %) 

92
651 

651
333 

252,50
252,50 

252,50 

Відображено суму сплаченої комісійної винагороди 

92 

333 

220,00 

  

220,00 

Віднесено до витрат різницю між курсом НБУ і МВРУ
((5,1 – 5,05) х 5000) 

949 

333 

250,00 

Повернено на поточний рахунок підприємства невикористану суму коштів
(26000+ 260 – 25250 – 252,50 – 220 – 250) 

311 

333 

287,50 

Перераховано аванс нерезиденту за товари
(валютний курс НБУ – 5,05 грн./1 дол. США)  

632 

312 

4000,00 USD
___________
20200,00 UAH 

2  

-20400
(4000 х 5,1) 

 

(2 Належить до валових витрат при оприбуткуванні товарів від постачальника-нерезидента відповідно до підпункту 11.2.3 Закону про прибуток.) 

                                           Купівля валюти за іншу валюту (конвертація)

При відображенні операції конвертації в бухгалтерському обліку таку операцію слід розглядати як продаж одного виду валюти – з одного боку і як купівлю іншого виду валюти – з іншого. Тому для відображення «бухгалтерських» витрат і доходів, що виникають в результаті здійснення таких операцій, доцільно застосовувати субрахунок 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти» і субрахунок 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти».

У податковому обліку відповідно до абзацу другого підпункту 7.3.4 Закону про прибуток при купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості проданої іноземної валюти.

З вищесказаного випливає, що якщо, припустимо, підприємство купує євро за долари, то балансова вартість куплених євро дорівнює балансовій вартості витрачених на їх придбання доларів, вираженій у гривнях. При цьому балансова вартість інвалюти в податковому обліку визначається залежно від способу її придбання.

Так, балансова вартість валюти, одержаної від нерезидента в рахунок сплати за товари (роботи, послуги), визначається із застосуванням валютного курсу НБУ на дату отримання (нарахування) доходу від продажу товарів (робіт, послуг) (пп. 7.3.1 Закону про прибуток). Балансова вартість валюти, купленої за гривні, як було зазначено, дорівнює сумі сплачених за неї гривень (пп. 7.3.4 цього Закону). Крім того, платник податків може самостійно обрати метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою або ідентифікованою вартістю (пп. 7.3.6 Закону про прибуток). Курсові різниці в податковому обліку на дату здійснення конвертації валют не нараховуються і балансова вартість валюти не змінюється.

Операції купівлі однієї інвалюти за іншу не відображаються ні у валових витратах, ні у валових доходах платника податків.

Слід зазначити, що збір до Пенсійного фонду при купівлі однієї валюти за іншу не сплачується. Відповідно до пункту 2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 р. № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти сплачують юрособи-резиденти, нерезиденти, постійні представництва юрособи нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки – члени міжнародних систем, банки (в тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізособи, у тому числі нерезиденти, що здійснюють операції купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти. Що стосується комісійних банку, сплачених у гривнях при здійсненні конверсійних операцій, то така сума не включається до балансової вартості іноземної валюти незалежно від того, купується вона за гривні чи за іноземну валюту, а відноситься до валових витрат платника податків (пп. 5.2.1 Закону про прибуток).

Приклад 2 

У підприємства на 1 серпня 2007 року на рахунку числилися 1000 дол. США, балансова вартість яких в гривнях становила 5100 грн.

2 серпня 2007 року підприємство прийняло рішення: всю суму доларів США обміняти на євро.

Курс конвертації долара на євро на 2 серпня становив 73,19037 євро за 100 дол. США.

Підприємство купило за 1000 доларів 731,90 євро.

Валютний курс НБУ на дату конвертації (на 02.08.2007 р.) становив 6,90 грн./євро.

Балансова вартість на 2 серпня 2007 року 731,90 євро в гривнях становила 5100 грн.

Сума комісійних (умовно) – 25,00 грн.

У бухгалтерському та податковому обліку підприємства операції конвертації доларів у євро рекомендується відобразити таким чином: 

 

№ з/п 

Зміст операції 

Бухгалтерський облік 

Сума, грн. 

Податковий облік 

Балансова вартість валюти (податкова) 

Д-т 

К-т 

ВД 

ВВ 

Перераховано 1000 доларів США для купівлі євро 

334 

312 

1000,00 USD
___________
5050,00 UAH 

-5100 

Перераховано комісійні банку за конвертацію 

949 

311 

25,00 

25,00 

Отримано на валютний рахунок суму закуплених євро
(валютний курс – НБУ 6,90 грн./євро) 

312 

711 

731,90 EUR
__________
5050,11 UAH 

+5100 

Списано собівартість реалізованих доларів 

942 

334 

5 050,00 

 

Продаж валюти

У бухгалтерському обліку при продажу іноземної валюти підприємство визнає дохід від реалізації активів відповідно до пункту 7 ПБО 15 «Дохід», який відображається на субрахунку 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти».

У податковому обліку підприємства операції продажу іноземної валюти за гривні відображаються таким чином (пп. 7.3.5 Закону про прибуток):

– валові доходи збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця при продажу іноземної валюти;

– валові витрати збільшуються на суму балансової вартості проданої іноземної валюти.

Приклад 3 

У підприємства на валютному рахунку станом на 6 серпня 2007 року числилася валюта – 731,90 євро, закуплена по валютному курсу НБУ 6,90 грн./євро – 5050,11 грн.

14 серпня 2007 року підприємство прийняло рішення продати валюту.

Курс НБУ на дату продажу становив 6,89 грн./євро.

Балансова вартість на 14 серпня 2007 року 731,90 євро в гривнях становила 5100 грн.

Сума комісійних (умовно) – 25,00 грн.

У бухгалтерському та податковому обліку підприємства операції продажу валюти рекомендується відобразити таким чином: 

 

№ з/п 

Зміст операції 

Бухгалтерський облік 

Сума, грн. 

Податковий облік 

Балансова вартість валюти (податкова) 

Д-т 

К-т 

ВД 

ВВ 

Перераховано валюту (євро) для продажу, куплену по валютному курсу НБУ
6,90 грн./євро
(валютний курс НБУ на дату продажу – 6,89 грн./євро) 

334 

312 

731,90 EUR
___________
5050,11 UAH 

5042,79 

5100,00 

-5100,00 

Відображено курсову різницю на дату продажу
((6,90 – 6,89) х 731,90) 

945 

334 

7,32 

Відображено дохід від реалізації валюти 

311 

711 

5042,79 

Списано собівартість реалізованих євро 

942 

334 

5042,79 

Сплачено суму комісійної винагороди банку 

377
942 

311
377 

25,00
25,00 

25,00 

«ГоловБух», 29 серпня 2007 р., № 48 (527), с. 8

Дата підготовки 29.08.2007
Газета «ГоловБух»

 

Copyrigth MV-Group 2004 Аудит Сайт построен студией Webkomora